Стилістичні засоби лексикології та фразеології

13 марта 2013

Стилістичні засоби лексикології та фразеології




1.  Аутотренінг


Я вільно володію засобами рідної мови.


Дбаю про культуру мовлення.


Я — особистість творча, маю допитливий розум.


Мене цікавлять мовні таємниці.


Я можу творити.


Я хочу і можу зробити свій проект та презентувати його.


Я міркую, замислююся.


Я хочу знати і поділитися тим, що знаю.



2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття



Лексикологія — наука про лексику (словниковий склад нашої мови). Лексика сучасної української літературної мови з погляду стилістичної диференціації поділяється на стилістично нейтральну (міжстильову), що вживається в усіх стилях мови та стилістично забарвлену, що співвідноситься з одним чи з кількома (але не з усіма) функціональними стилями. Уживаючись у переносному значенні, нейтральні слова набувають додаткових емоційно-експресивних відтінків (переважно — художній та публіцистичний стилі). Особливу групу лексики становлять слова вузького стилістичного призначення: терміни, професіоналізми, жаргонізми, розмовна та просторічна лексика, застарілі слова, неологізми, зокрема поетичні.


Як елемент мовної системи слово пов'язане з іншими словами на рівні лексики, граматики, стилістики. Важливою лексичною характеристикою в цьому плані є сполучуваність слів, тобто здатність їх поєднуватися з іншими словами в процесі висловлення думки (За О. Пономарьовим).


Необхідні для повторення і вивчення поняття: лексичне значення слів, багатозначність, тропи, пряме (переносне значення слова; синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, фразеологія, фразеологізми (та їх стилістичні можливості).


Тропи — слова, вжиті в переносному значенні для створення образності (передача загального поняття через конкретний словесний образ): порівняння, епітет, метафора, метонімія, синекдоха, персоніфікація, гіпербола, алегорія, літота, уособлення.


Стилістичні фігури (антитеза, оксиморон, парономазія, перифраза, евфемізм...), є також еліпсис, повтор, анафора, епіфора, тавтологія, ампліфікація, плеоназм і т. ін.


Лексика за походженням, вживанням. Фразеологізми. Фразеологічні зрощення, єдності, сполучення. Прислів'я, приказки. Крилаті вислови. Афоризми. Сентенції. Максима. Парадокс. Літературна цитата. Ремінісценція. Трансформація (видозміна фразеологізмів з певною стилістичною настановою). Контамінація. Визначити стилістичні особливості, можливості зазначених понять; занести поняття до особистого довідника, використовуючи приклади. З поданих понять кожен учень для обговорення на семінарі обирає 1 — 2 поняття.



3. Мотивація навчання


Цікаво знати (для обговорення).


• Для потреб повсякденного спілкування досить невеликої кількості слів. Але для читання і розуміння книг їх треба знати дуже багато. Встановлено, що дитина 7 років уже використовує близько 5 000 слів, а в 14 років — до 10 000; обсяг словника конкретної людини залежить від роду її занять, освіченості і здібностей.


• Словник мови прозових творів Т. Г. Шевченка охоплює 20 000 слів, а поетичних — понад 10 000.


• Лексичне значення слова хоч і стійке, але не залишається незмінним. Наприклад, запозичене слово білет первісно означало «водяна бульбашка», «брунька», «золота капсула з амулетом», з часом набуло нового значення — «записка з печаткою», пізніше — «Картка з екзаменаційними питаннями»; розмовне — те саме, що квиток.


Утворіть із поданих словосполучень і речень схему, відповідь ілюструйте прикладами. Слово та його зв«язки. Фонетично оформлене. Може мати семантичні зв»язки. Має словотворчі відношення. Є грамматична форма. Є граматичне і лексичне значення. Висловте власну точку зору за поданим реченням.  Справді, слово не відображає предмет безпосередньо, воно тільки позначає його умовним символом (В. Колесов).



4. Актуалізація опорних знань (повторення вивченого в школі)


Лексикологія як наука про слово.


Ознаки слова як мовної одиниці.


Лексичне значення слова.


Багатозначні й однозначні слова.


Пряме та переносне значення слова.


Омоніми. Синоніми. Антоніми.


Лексика української мови за походженням.


Власне українська лексика.


Лексичні запозичення з інших мов.


Загальновживані слова.


Професійна, діалектна, розмовна лексика.


Терміни.


Лексика української мови з погляду активного й пасивного вживання.


Застарілі й нові слова (неологізми).


Нейтральна й емоційно забарвлена лексика.


Поняття про стійкі сполуки слів і вислови.


Фразеологізми. Приказки, прислів'я, афоризми




5. Виконання практичної роботи (повторення правил та виконання вправ)


Слово є однією з основних одиниць мови. Воно дає найменування для всіх пізнаних людиною предметів і явищ природи та суспільства, відношень і залежностей, для вираження людиною почуттів, емоційних реакцій і волевиявлень. Слово бере на себе НОМІНАТИВНУ (називальну) функцію.


Лексичним значенням називається співвіднесеність слова з предметами, явищами, процесами, відношеннями, закономірностями реальної дійсності та поняття про них. Слово називає предмет, і це є його лексичним значенням. Воно само по собі є складним явищем і змінним, воно може мати в собі є складним явищем і змінним, воно може мати в собі окремі відтінки, які в процесі життя слова набувають здатності переростати у нові значення.


Слова виникають з одним лексичним значенням, але поступово в ньому під впливом різних мовних ситуацій виникають мовні зміни, що ведуть до появи нових значень — похідних.


Слова, що мають первинне і вторинне /похідне/ значення, називається БАГАТОЗНАЧНИМИ /полісемічним/. Первинне значення називають ПРЯМИМ, вторинні — ПЕРЕНОСНИМ.


Багатозначність виникає від того, що мовці помічають схожі риси предметів, подібність явищ у житті і тому переносять назву одних предметів на інші.


АНТОНІМИ — слова протилежні за значенням (чорний-білий).


СИНОНІМИ — слова близькі за значенням та різні за написанням (йти, чимчикувати, пересуватися, швендяти, шкандибати).


Пароніми — слова близькі за звучанням та різні за значенням (абонент, абонемент).


ОМОНІМИ — слова різні за значенням, але однакові за написанням (ключ).


Лексикологією називають науку, яка вивчає лексику. Слово лексика походить від грецького слова — «словесний», «словниковий». Ним називають усі слова мови, а також окремі шари чи групи слів та слова письменників і їх творів.


Підрозділи лексикології:


Семасіологія - вивчає значення слова, багатозначність, омоніми, синоніми, антоніми.


Етимологія - вивчає походження слів, спорідненість з іншими словами.


Ономастика — вивчає власні назви.


Топоніміка - вивчає власні географічні назви.


Гідроніміка — вивчає власні назви водних артерій.


Антропоніміка — вивчає власні назви істот — прізвища, імена, клички)


Термінологія - вивчає терміни.


Лексикографія - охоплює укладання словників.


Художні засоби української мови.


На перенесенні значення слів за якоюсь певною ознакою формуються художні засоби мови: епітети, порівняння, метафора, метонімія, синекдоха.


Метафора -це перенесення назви з одного предмета на інший за схожістю якихось ознак, форм, якостей, властивостей, функцій (цвіте Казахстан).


Епітет - прикладка, прізвисько — різновид метафори. Це переносне значення, яке виконує роль образного означення (золоте серце).


Метонімія - перейменування — це тип переносного значення за спільністю (випив склянку, читав Шевченка).


Синекдоха - спільне сприймання, витлумачення — це вид переносного значення, яке формується на заміні назви цілого його частиною (білий парус).


Іронія - вжитвання слова в протилежному значенні, утворюється тонка усмішка (благоденствіє).


Антитеза - різко протиставлені прямо протилежні поняття (мужик-пан).


Синоніми


Одна з найприкметніших рис української мови – її синомінічне багатство. Синоніми – слова, близькі за значенням і різні за звучанням; тобто вони відрізняються семантичними відтінками, стилістичним забарвленням або обома цими ознаками. Для лексикології синонімія – це повний або частковий збіг значень двох чи кілька слів як одиниць словника у відриві від контексту. Офіційно-діловий стиль, якому притаманне прагнення до граничної точності вислову (щоб уникнути неправильного тлумачення), використовує синоніми обмежено, бо вони майже завжди вносять у мовлення зміни відтінків значення. Окремі слова відрізняються лише префіксами, і тут треба бути надзвичайно обережними, бо заміна однієї літери може позначитись на значенні слова та тексту.


Слід запам’ятати значення окремих слів.


Замісник. Заступник.


Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує чиїсь обов’язки, тобто заміщає відсутнього керівника.


Заступник – офіційна назва.


Суспільний. Громадський.


Суспільний – лад, клас, система, праця, становище, виробництво, буття.


Громадський – обов’язок, осуд, порядок, діяч; робота, справа, думка.


Квиток. Білет.


Квиток – театральний, залізничний, студентський.


Білет – кредитний, банківський, екзаменаційний.


Скоро. Швидко.


Скоро – вживається, коли йдеться про час.


Швидко – позначення інтенсивності руху.


Тепер. Зараз. Нині. Сьогодні.


Ці слова різні за лексичним значенням. Слово тепер виражає теперішній час. З таким же значенням вживаються слова нині, сьогодні. Слово зараз характеризує момент розмови, тобто цієї миті, цієї хвилини.


Наступний. Подальший.


Наступний – вживається лише з конкретним поняттям: наступна зупинка, наступний тиждень.


Подальший – вживається на означення абстрактного поняття: подальше життя, подальша доля.


Запитання. Питання.


У прямому значенні це близькі слова, які взаємозамінюються. У переносному значенні вживається тільки слово питання. Наприклад: спинимось на цьому питанні, але поставити запитання.


Спиратися. Опиратися.


Спиратися – на знання, досвід, уміння.


Опиратися — чинити опір.


Положення. Становище. Стан.


У російській мові на ці слова існує один відповідник – положение. Щоб правильно добрати потрібне слово, визначаємо значення кожного з них. Слово положення вживається у словосполученнях горизонтальне чи вертикальне положення.


Становище – міжнародне, офіційне; вживається і в значенні: знайти вихід з певного становища.


Стан – економіки, фінансів, справ, хворого.


Пароніми


Часто у мові вживаються слова, близькі за звучанням, але різні за значенням – пароніми. Не всі слова, схожі за звучанням, можна вважати паронімами. До паронімічних належать тільки ті, що мають невелику відмінність у вимові:


Уява –уявлення,


Дефектний –дефективний,


Декваліфікація – дискваліфікація.


Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки (-ся). Серед паронімів є слова з різними коренями (плюш і плющ).


Незначна різниця у вимові паронімів спричинює труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим.


Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис і вимову потрібного слова. У діловому мовленні найчастіше зустрічаються такі пароніми.


Виборний. Виборчий


Виборний — посада, агітація.


Виборчий — кампанія, право, бюлетень.


Виключно. Винятково


Виключно — тобто лише, тільки.


Винятково — дуже, особливо, надзвичайно.


Фразеологія та фразеологізми

У лексиці української мови поряд з окремими словами існують стійкі словосполучення, вирази і навіть цілі речення, які мають одне лексичне значення і воно подібне до значення окремого повнозначного слова:


клювати носом — дрімати,


кров з молоком — здоровий,


ні пари з уст — мовчати.


Такі стійкі вирази називають фразеологізмами, а розділ мовознавства, що їх вивчає, називається ФРАЗЕОЛОГІЄЮ.


Джерело фразеології:


*  народна творчість — на ладан дише,


*  професійна лексика — дати задній хід,


*  біблійна лексика — святая святих,


*  антична література — сізіфова праця,


*  влучні вирази — сміх крізь сльози — Гоголь.


6. Виконання практичної роботи. Коментар роботи студентів



Лексична «хвилинка»


• Вкажіть «зайві» слова, що не мають ознак решти слів, ужитих в рядку: малина, явір, лисиця, ромашка; доброзичливість, охайність, вимогливість, довгий; — сукня, матеріали, документи, доповідь.


• З'ясуйте групу поданих слів за способом використання (загальновживана та маркована лексика): пюпітр, зошит, цитоплазма, клітина, культура, хата, прикраси, політика, витримка, генетика, зорі, світло. Чи до всіх можна дібрати синоніми, антоніми?


• Пригадайте три фразеологізми про лінощі, людські вади (характеру, наприклад).


• Доберіть синоніми, антоніми: дотепний, йти, лаштувати


З'єднайте синоніми


До яких слів можна дібрати пароніми?


Доказ                            кінець                           правопис


Перешкода                   фініш                                      бар'єр


Аргумент            орфографія


Доберіть синоніми до груп слів. Поруч запишіть антоніми


Через помилку — помилково; як звичайно — ... ; через непридатність — ... ; кожної суботи — ... ; входити (у дрібниці) — ... ; сповіщати — ... ; другого дня — ... ; термін — ... ; вносити — ... ; позаторік — . . ..


Перекладіть російською


Мороз завдав шкоди сходам, через лінощі, через технічні причини, поїхати у справі, щоб не було, справа налагоджується, громадянський обов'язок, службовий злочин, будинок примусової праці, день-у-день, щодня, підстава, спадкове розпорядження, складати умову, собівартість, є у продажу, коли-не-коли, штучне освітлення, цими днями, на разі.


Перекладіть рідною мовою, поясніть значення фразеологізмів. Визначте їх вид


По успехам и честь, более или менее, большой вопрос, взять верх, бросаться в глаза, бросить на произвол судьбы, бумаги к делу, вне очереди, безвыходное положение, давать взаймы, дать жару, до основания, жить на чужой счёт, изо дня в день, оказать услугу, оставаться в стороне, очередной вопрос.


Прочитайте народні прислів'я, поясніть значення. Доберіть синоніми-фразеологізми.


Народ скаже, як зав'яже.


• Що вище на вежу, то дрібніші люди внизу.


• Товкти воду в ступі теж робота, якщо вона високооплачувана.


• Не вистеляй лиходійством стежку в рай — заведе у пекло.


• Темні фарби тону ретельно згущує, щоб самому виглядати світлішим.


• На благо народу старається: то воду каламутить, то палиці в спиці пхає.


• Нація без рідної мови, що людина без крові.


• Коли порожня бочка котиться — вуха заткнути хочеться.


• Високо задерешся — низько падати буде.


• Не плюй до криниці, бо схочеш водиці.


Створіть, взявши за основу прислів'я, невеликий повчальний твір (в межах 15—20 речень).


Поясніть лексичне значення фразеологізмів


З легкої руки, злий на язик, п'яте колесо до воза, від серця одлягло, влучати в яблуко, викинути з голови, крізь землю провалитись, на ноги поставити, сісти на мілину, терпець урвавсь, теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду братися, облизня піймати, пороги оббивати.


Три (на вибір) уведіть до самостійно складених речень.


Виразно прочитайте. Назвіть загальновживані слова і слова обмеженого вжитку


Вона вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом; кожна її ниточка вимочена в Дунаї, криницях і струмках людської звитяги.


Вона з голосу тура, мисливським сурем, скрипу дерев'яного рала, крику погонича, стогону вола в борозді (За Б. Харчуком).


Аргументуйте власну думку.


Лексичний практикум


З'ясуйте лексичне значення слів: абреже, абонемент, абразія, авгіт, аерограф, акванавтика, азотизація, айлант, байдак, базальний, багнет, бакай, бездар, букса, гранд, бонус, данець, дина, економікс, етюдник.


• Чи можна застосувати всі слова як загальновживані? Чому?


• Складіть з кожним із цих слів речення.


Редагування


Внправте недоліки, допущені у наступних реченнях. Відповіді обґрунтуйте.


1) Багато сот кілометрів пройшов він з офіцерами і солдатами, які згодом стали героями військових творів.


2) Воєнний поїзд мчав вглиб гір.


Гра «Полісемія»


Наведіть приклади п'ятьох власне українських слів, що мають більш ніж три лексичних значення, двох неологізмів, термінів, діалектизмів.


Складіть з одним з цих слів речення.


Робота в групах. «Аукціон знань»


• Підготуйте три запитання за темою: «Лексикологія. Фразеологія».


• Поясніть значення фразеологізмів: гомеричний сміх, дамоклів меч, сізіфова праця, підвести під монастир.


Напишіть п'ять сполучень слів у прямому і переносному значеннях.


Вправа-дослідження


Як виникли крилаті вислови: акробати благодійності, парфянська стріла, летючий голландець, мавр зробив свою справу. Що вони означають?


Матеріали на допомогу


АКРОБАТИ БЛАГОДІЙНОСТІ


Цей вислів характеризує марнославних філантропів, які перебільшують розміри своєї дуже невеликої допомоги тим, хто її потребує, і мають з цієї благодійності особисту користь. Виник із повісті Д. В. Григоровича «Акробати благодійності» (1885), в якій сатирично зображено діяльність філантропічних товариств.


ПАРФЯНСЬКА СТРІЛА


Парфяни славилися як влучні стрільці. В битвах вони часто застосовували хитрий прийом: удавано тікали, а коли ворог, заспокоївшись, утрачав пильність, неждано поверталися і, осипаючи не приятеля градом стріл, перемагали. Відтоді парфянською стрілою жартівливо називають винахідливий доказ, який приберігався на кінець суперечки і збентежував співрозмовника.


ЛЕТЮЧИЙ ГОЛЛАНДЕЦЬ


Нідерландська легенда зберегла розповідь про моряка, який присягнувся в сильну бурю обігнути мис, що загороджував йому шлях, навіть якщо на це знадобиться вічність. За свою гординю він був приречений вічно носитися на кораблі по морю, що вирує, і ніколи не пристати до берега. Легенда ця, ймовірно, виникла в епоху великих відкриттів. Можливо, історичною основою її була експедиція Васко де Гами, який обігнув у 1497 році мисс Доброї Надії. У XVII столітті цю легенду пов'язували з кількома голландськими капітанами, що й відобразилося в її назві. Летючими голландцями називають непосидючих людей, «летунів», а також постійних мандрівників. Іронічно вживають щодо тих, хто вперто гне свою лінію.


МАВР ЗРОБИВ СВОЮ СПРАВУ, МАВР МОЖЕ ЙТИ


Цитата із драми Фрідріха Міллера (1759-1805) «Змова Фіаско в Генуї». Цю фразу промовляє мавр, який став непотрібним після того, як допоміг графу Фіаско організувати повстання республіканців проти тирана Генуї. Вислів став приказкою, що характеризує цинічне ставлення до людини, послуги якої більше не потрібні.


Конкурс-захист


1. Розкажіть, яка галузь наук і мистецтв вам до душі. Чому? (Назвати переваги обраної сфери діяльності).


2. Оберіть дві поезії (на власний розсуд). Проаналізуйте стилістичні засоби лексикології в них. Відповідь обґрунтуйте.


Гра «Хто швидше?»


Вказати синоніми, антоніми, омоніми, пароніми.


1) Думи мої, думи мої, квіти мої діти.


Виростав вас, доглядав вас. Де ж мені вас діти?


(Т. Шевченко)


2) Невідомо, не раховано скільки люду там поховано,


Невідомо, не помічено, скільки вбито й покалічено.


(Д. Павличко)


3) Ще музикою крила марить


Ще тужить нуртом ефіру


Ще дрижить нутром музика


Несе йому в офіру кирилицю до каламаря...


(І. Калинець)


4) Поезії ясне світло, з тобою жить, тебе любить.


Понад сто років ти світило і будеш вічно з нами жить!


(П. Тичина)


5) У графа профіль — як у грифа...


(Л. Костенко)


6) Ой ви, ручки, ви спрацьовані,


А за що ж ви тут поховані?!


Ой ви, ручки, ви змозолені,


А за що ж ви ще й поколені?!


(Д. Павличко)


7) Прощай, прощай чужа мені людино!


Ще не було ріднішого, як ти,


Оце і є той випадок єдиний,


Коли найбільша мужність — утекти.


(Л. Костенко)


8) За городом качки пливуть, каченята прячуть.


Вбогі дівки заміж ідуть, а багаті плачуть.


(Народна пісня)


9) Скажи мені правду, мій добрий козаче,


Що діяти серцю, коли заболить?


Як серце застогне і гірко заплаче,


Як дуже без щастя воно защемить?


(Народна пісня)




Підсумок заняття


лексичний фразеологізм стилістичний художній


Термінологічний словник


Лексикологія, семасіологія, етимологія, ономастика, термінологія, номінативна функція, термін, полісемія, пряме значення, переносне значення, метафора, метонімія, синекдоха, омоніми, омофони, омограми пароніми, синоніми, синонімічний ряд (гніздо), антоніми, власне українські слова, іншомовні слова, неологізми, архаїзми, історизми.


Питання для самоконтролю


1. Що вивчає лексикологія?


2. Як визначається слово як основна лексична одиниця? Які ознаки його характеризують? Які функції виконує слово?


3. Які слова мають конкретне значення, а які — абстрактне?


4. Які слова називаються однозначними, які – багатозначними?


5. Яке значення слова називається прямими, а яке – переносним?


6. Які слова називаються омонімами? У чому полягає відмінність між омонімами і багатозначними словами? На які групи поділяються омоніми? Чим відрізняються від омонімів пароніми?


7. Які слова називаються синонімами? Дайте визначення синонімічного ряду. На які групи і за якими ознаками поділяються синоніми? З якою метою вживаються у мовленні?


8. Які слова називаються антонімами? На якій основі будуються антонімічні відношення? Чим зумовлене вживання антонімів?


9. Чим визначається належність слова до активної чи пасивної лексики?


Практичні завдання


1. Опрацювати матеріал підручника, скласти тезовий конспект.


Виконати тестові завдання.


1. У переносному значенні вжито всі прикметники рядка:


А Білий сніг, тихий шелест, чиста мова.


Б Золота нива, гіркий полин, солодка цукерка.


В Холодний погляд, тверда рука, гірка правда.


2. У реченні Усякі люди трапляються на містку: і щирі, і скупі, і мовчазні, і говіркі. (М.Стельмах) виділені слова є:


А Омонімами.


Б Антонімами.


В Спільнокореневими.


3. Синонімічний ряд утворюють усі слова рядка:


А Висотний, висотник, верховина, верхівка, верхів’я.


Б Височина, вишина, висота, височінь, вись.


В Вишитий, вишивка, вишивання, вишиванка, вишиваний.


4. Не утворюють антонімічних пар:


А Мовчати – співати, думати – відповідати.


Б Південь – північ, м’який – твердий.


В Чесний – підлий, багатий – бідний.


5. У словосполученнях козацький кіш, зібрати яблук кіш виділені слова є:


А Синонімами.


Б Омонімами.


В Фразеологізмами.


6. Запозиченими є всі слова рядка:


А Край, князь, поні, хліб, фата.


Б Назва, море, прислів’я, кілометр, слово.


В Сантиметр, сарафан, сегмент, ілюзія, барометр.


7. Термінами є всі слова рядка:


А Варення, кров, курча, квадрат, білизна.


Б Фортепіано, майно, алюміній, молекула, повітря.


В Анафора, префікс, дифтерія, синтез.


8. Діалектизмами є всі слова рядка:


А Отара, буряк, черес, ластівка, журнал.


Б Рискаль, туфля, плай, м’ясо, кружка.


В Викуп, журнал, фасулі, буряк, лице, легінь.


3. Скласти з поданими словами речення, в яких кожне вживалося б у прямому і переносному значенні.


Золото, хліб, серце, сад, море, океан, солодкий.


4. Продовжити синонімічний ряд:


Відважний – хоробрий,…… .


Говорити – розмовляти,….. .


Хуртовина – заметіль,….. .


Красивий – гарний, ……. .


Скласти речення із синонімами одного ряду.




Додаток



Тести


1.У поезії М.Вінграновського (Вже небо не біжить тим синьо-білим бігом в своєму зорехмарному ряду) підкреслене слово є:


А Загальновживаним.


Б Терміном.


В Неологізмом.


Г Діалектизмом.


2. Фразеологізм «пекти раків» означає:


А Червоніти (від сорому).


Б Дорікати за сором.


В Наполягати.


Г Допікати чимось.


3.  Поєднайте стрілками вірний переклад фразеологізмів.


Українською


Російською


Робить, як море горить Задирать нос
Терпець урвався Глуп, как пробка
Крутиться, як муха в окропі Два сапога пара
Ні в сих ні в тих Было, да сплыло
Дурний, аж крутиться Из рук все валится
Кирпу гнути Терпенье лопнуло
Обоє рябоє Крутится, как белка в колесе
Було та загуло Не в своей тарелке

4. Вкажіть ряд слів з абстрактним значенням.


А М«якість, м»якуш, м'язи, океан, безвілля.


Б Розум, рік, сніг, мова, докори, корінь.


В Злість, радість, ніжність, синь, промінь, шлях.


Г Кохання, дружба, мужність, сердечність, воля.


5. Вкажіть сполучення слів, вжите у переносному значенні.


А Золотий годинник.


Б Танець дітей.


В Свіжий хліб.


Г Сталеві м'язи.


6. Слова дорога — дорога, уранці — у ранці є:


А Пароніми.


Б Синоніми.


В Омоніми.


Г Антоніми.


7. До якої лексичної групи належить слово ключ у поданих реченнях 1. Ключ угорі журавлиний рідною мовою кличе у невідомі краї (М. Рильський). 2. Ключем позиції була ота двогорба висота (М. Бажан). 3. Гірським ключем він пахне (М. Бажан). 4. Манісінька ручка цупко повертає ключ (С. Васильченко)?


А Антоніми.


Б Пароніми.


В Омоніми.


Г Синоніми.


8. Синоніми буква — літера — графема є:


А Абсолютні.


Б Стилістичні.


В Семантичні.


Г Семантико-стилістичні.


9. Краще погано їхати, ніж гарно йти. У цьому прислів'ї наявні:


А Антоніми.


Б Пароніми.


В Омоніми.


Г Синоніми.


10. Слова вареники, сніданок, линути, очолити, кремезний, розкішний, чарівний є:


А Запозичені.


Б Власне українські.


В Іншомовні.


Г Діалектні.


11. Вкажіть ряд слів-діалектизмів.


А Ґазда, плай, лібрето, вар'ят.


Б Файно, вуйко, тайстра, вивірка.


В Штрек, ватра, вуйко, на-гора.


Г Бовдур, телепень, беркицьнутися, роззява.


12. У якому реченні є просторічна лексика?


А Жита скосили за два дні, пшениця ще достигала (Ф. Бурлака).


Б Десь збоку, у високості закурликали журавлі (Б. Калита).


В Усі свої заробітки я проциндрив (Р. Іваничук).


Г Скажи мені правду, мій любий козаче (Т. Шевченко).


Домашнє завдання:


Створіть три речення зі словами, що належать до лексики іншомовного походження.




Скачать бесплатно реферат на тему Стилістичні засоби лексикології та фразеології
Рейтинг: 0 Голосов: 0 1554 просмотра