Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймається на слух

13 марта 2013

ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 25

Тема заняття:

Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймається на слух


Мета заняття:

Дидактична

Навчити адекватно сприймаюти основну думку, особливості побудови і мовного оформлення; користуватися різними видами аудіювання; видами запису почутої інформації (докладним записом, тезами, конспектом, докладним і коротким планами); оцінювати почуте, висловлює власну думку; складає анотацію на прочитане; оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення; редагує написане з урахуванням вимог до культури мовлення.

Виховна -


Виховувати грамотну особистість

Розвиваюча -


розвивати зв«язне мовлення, виразність читання, пам»ять, логічне мислення, самостійність, творчі нахили, естетичні смаки, вміння аналізувати, робити висновки, здібності до самовираження, самомоніторингу, самопрезентації
Вид заняття: Практичне заняття
Форма проведення заняття: Робота з конспектом
Методичне забезпечення: картки, опорні конспекти
Література:

Обов’язкова:


Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. 1997.


Пазяк О.М., Українська мова і культура мовлення.-К.,1995 Український правопис.-К.,1994.


Додаткова:


Збірник диктантів.-Д.,1999.


Беляєв О.М. Українська мова/Підручник для 10-11 кл.-К.,1998.


Орфографічний словник української мови. — К., 1999.


Технічні засоби навчання  комп’ютер

ХІД ЗАНЯТТЯ


1. Організаційний момент


1.1 Привітання студентів. Перекличка.


1.2 Підготовка аудиторії до заняття, перевірка наявності студентів.


2. Ознайомлення студентів з темою та навчальними цілями заняття


3. Мотивація навчання


Необхідність уміння працювати з підручником та додатковою літературою


4. Актуалізація опорних знань (повторення вивченого)


5. Коментар відповідей та робіт студентів


6. Вивчення та повторення матеріалу:


У навчальній діяльності дуже часто вдаються до поєднання різних видів мовленнєвої діяльності


— аудіювання – письмо (учень одночасно слухає'сприймає та записує: план лекції, диктант тощо),


- читання – письмо (учень одночасно читає та записує: план тексту, реферат тощо).


Записи не тільки зберігають сприйнятий матеріал, а й допомагають його осмислити та засвоїти. З навчальною метою застосовують такі види записів, як план, тези, тематичні виписки, конспект.


План — найкоротший вид записів. Його пункти — стисле формулювання висвітлених у тексті (лекції, статті, художньому творі тощо) питань. конспект план анотація аудіювання


Тези — короткий виклад основних думок автора тексту. Тези передають не зміст, а основні положення тексту в тій логічній послідовності, яка забезпечує доведення головної думки. Ця послідовність може не збігатися з послідовністю викладу матеріалу в тексті. Щоб скласти тези, необхідно уважно прочитати текст, обміркувати його зміст, визначити тему й головну думку (ідею) і лише після цього письмово викласти основні положення.


Тематичні виписки роблять відповідно до заздалегідь складеного плану або тез доповіді, реферату тощо. Найчастіше виписки оформлюють у вигляді цитат з точним покликанням на джерело.


Конспект — найбільш розгорнута форма запису. Він обов’язково має відповідати планові тексту. Тому спочатку складають план, а потім, з опорою на цей план, — конспект. У кожній частині тексту (абзаці, розділі) виділяють основні думки, які фіксують у пунктах плану (деталі опускають). Ці думки розгортають, конкретизують у конспекті. Важливий прийом конспектування — змістове «згортання» тексту, тобто його скорочення з обов’язковим зазначенням основних думок. Запорука успішності такого «згортання» — сформоване вміння переформульовувати думки «своїми словами».


План, тези та конспект можуть бути цитатні, вільні або змішані.


Цінність конспекту полягає в тому, що він сприяє кращому запам¢ятовуванню прочитаного, дає можливість швидко встановити в пам¢яті вивчене, узагальнити нагромаджений матеріал.


Пам’ятка


Як складати план, тези і конспект


1.  Прочитати текст, визначити його тему та основну думку.


2.  Поділити текст на логіко-смислові частини.


3.  Дібравши заголовок до кожної частини, матимемо план тексту.


4.  Поставити до кожної логіко-смислової частини тексту запитання: “Про що говориться в цій частині?”


5.  Знайти в тексті відповідь. Записавши її стисло власними словами або словами автора, матимемо тези.


6.  Доповнивши тези конкретним матеріалом, фактами, взятими з тексту цитатами, матимемо конспект.


7.  Складаючи план, тези чи конспект, записати прізвище автора, повну назву роботи, рік, видавництво, назву журналу чи газети, в якому вона надрукована.


8.  Виділяти в конспекті розділи, параграфи, пункти, відокремлювати їх- один від одного.


9.  Після кожної закінченої частини робити інтервал (сюди можна виписати нові замітки).


10.  Виділяти основні тези, ідеї різними кольорами, підкресленням, значками та ін.


ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Прочитайте текст. Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за тлумачним словничком. Складіть план і тези прочитаного.




Кітч


Термін «кітч» виник порівняно недавно — у другій половині ХІХ століття. Тоді цим німецьким словом називали бульварні пустопорожні книжки для масового читача, а пізніше ним нарекли будь-який сурогат справжнього мистецтва. Нині про кітч говорять, пишуть, сперечаються мистецтвознавці, культурологи, соціологи, літературознавці. Йдеться передовсім про примітивні фільми й телешоу, бульварні газети, бездарні книжки, несмак у побуті. Сьогодні кітч просто заполонив світ, він набирає сили за допомогою телебачення, радіо й преси, проникаючи в кожну домівку.


Класичним зразком кітчу на телеекрані є численні «мильні опери» — нескінченні, сентиментально-солодкаві телесеріали про проблеми якоїсь бразильської чи американської родини.


Для кітчу характерні дві особливості: зовнішня красивість та внутрішня спрощеність. Найрізноманітніші історії Попелюшок жіночої і чоловічої статі, незалежних жінок, які впевнено вибудовують кар’єру, енергійних ковбоїв, що ні сіло ні впало стають мільйонерами, багатьма глядачами сприймані на диво серйозно. Чому? Як можна вірити в такі нісенітниці?


Споживачів «телемила» умовно можна поділити на дві категорії. Для першої телесеріал — усвідомлена втеча від щоденних проблем та клопотів у світ снів і фантазій. Для другої категорії (а це люди, цілком і повністю задоволені собою) — прагнення полоскотати власні почуття, це викликає на їхніх очах сльози замилування власною співчутливістю, власною добротою, власною витонченістю. Ось я який (або яка)! Такий самісінький, як герой телесеріалу! Здатний на подвиг, на вічну любов, на вірну дружбу, звичайно, якщо випаде нагода… Нагоди не випадає, тому такий телеглядач неспроможний подивитися на себе тверезо збоку. Серіал він дивиться, ніби в дзеркало на себе милується. Ілюзію сприймає за бажану реальність…


І кітч, і справжнє мистецтво для зведення своїх споруд використовують той самий будівельний матеріал. Але в одному ви5падку виходить заселений живими людьми будинок, а в другому — декорація, з вікон якої визирають манекени. Проте мильні серіали вриваються до нашого життя все завзятіше…


З журналу.


Поясніть значення словосполучень пустопорожні книжки, масовий читач, сурогат мистецтва.





Скачать бесплатно реферат на тему Конспект як різновид стислого переказу висловлювань, що сприймається на слух
Рейтинг: 0 Голосов: 0 1051 просмотр