12 марта 2013
ЗМІСТ
1. Організація праці у сфері
менеджменту
2. Види систем організації праці
3. Характеристики та параметри
трудових процесів
4. Контроль якості та ефективності в
системі організаційного менеджменту
5. Висновки
1. Організація праці у сфері
менеджменту
ОПМ є складовою частиною організації трудової діяльності
людей.
Чинники ОПМ
1. Рівень організації.
2. Ступінь застосування
новітніх досягнень
науки і техніки.
3. Національні й духовні
особливості.
Під ОПМ слід
розуміти проектування, запровадження і безперервне
вдосконалення всього процесу управління колективом підприємства.
Задачі праці
менеджера:
1) економічна
(направлена на гнучке, системне управління колективом з метою досягнення
конкурентних переваг та високих господарських і фінансових результатів);
2)
психофізіологічна (всебічне оздоровлення,
забезпечення умов праці, які дають змогу поліпшити здоров’я і працездатність
колективу);
3) соціальна (всебічний розвиток особистості керівника, підвищення його кваліфікації,
використовування різних форм матеріального і морального стимулювання).
Принципи, на основі яких здійснюється
організація праці менеджера:
а) оптимальність
(зі збільшенням результатів зменшуються витрати);
б) плановість;
в) науковість
(вдосконалення діяльності);
г) комплексність (сукупність і взаємодія всіх сторін управлінської
діяльності);
ґ) нормативність;
д)зацікавленість і відповідальність (моральне й матеріальне
стимулювання);
е)
взаємодопомога.
До основних напрямів праці менеджера належать:
·
удосконалення
форм розподілу і кооперації праці, раціональне
використовування кадрів;
·
поліпшення організації робочих місць;
·
раціоналізація
прийомів і методів праці;
·
поліпшення умов праці;
·
удосконалення
організації інформації;
·
удосконалення
нормування і стимулювання праці;
·
удосконалення
підготовки і підвищення кваліфікації керівника;
·
творче
ставлення до праці.
Раціоналізація
праці в органах управління припускає створення
таких умов, за яких кінцева мета управління досягається з якнайменшими затратами праці.
До плану
організації праці (технічного розвитку та організації виробництва) входять:
1) прогресивні методи і прийоми праці;
2) нормування і
оплата праці;
3) матеріальне й моральне стимулювання;
4)умови праці (організація праці й
відпочинку, санаторно-гігієнічні заходи, технічна естетика);
5) розподіл праці;
6) організація робочих місць;
7) обслуговування
робочих місць;
8) дисципліна праці;
9) підвищення
кваліфікації та культурного рівня працівників.
Основним
критерієм оцінки ефективності праці керівника є
результати праці колективу в цілому і кожного
співробітника, зокрема.
Даючи оцінку
праці керівника, не можна обмежуватися тільки
виробничо-економічними характеристиками праці, оскільки потрібно враховувати
показники життєдіяльності колективу, тобто соціально-психологічні показники: збіг
дій формального і неформального лідерів, згуртованість, психологічний клімат.
2. Види систем
організації праці
Елементи систем
праці можуть створюватися за такими принципами:
а) предметний (предмет праці);
б) функціональний;
в) технологічний
(технологія переробки початкових компонентів).
Елементи праці в
суб’єкті управління:
·
контролюючий
орган – облік і реєстрація параметрів праці;
·
задаючий
орган – формування норм, стандартів, нормативів, технічних умов, що визначають
зміни параметрів праці;
·
регулюючий
орган – підтримка параметрів праці в заданих межах і
умовах.
Елементи об’єкта управління:
·
предмет
праці – матеріальні ресурси, виготовлені людиною, використані в процесі праці;
·
засоби-знаряддя
праці, механізми, організаційна техніка, засоби електронної обробки і передачі
даних;
·
праця –
доцільна діяльність людини (рис.1).
Рис. 1
Організація праці менеджера (ОПМ)
Зв’язки в системі
ОПМ:
·
функціональні
внутрішні зв’язки (забезпечують взаємодію елементів системи праці);
·
інформаційні
зв’язки (регулюють вхідну і вихідну інформацію);
·
речові або матеріальні зв’язки (вхідні ресурси-матеріали, деталі, засоби,
паливно-енергетичні ресурси).
Крім того, в
системах менеджменту розглядаються зв’язки (відносини),
що виникають у процесі праці:
·
ієрархічні;
·
відносини
людини і праці;
·
сили дії.
Відповідно до
розвитку економічних відносин змінюються види управління працею (табл. 1).
Таблиця 1 Види управління працею
Вид управління |
Аспекти праці
|
Економічні відносини |
Матеріальна основа |
Система
організацій
|
Професійні
вимоги
|
Ремісний
|
доіндустріальній |
мануфактурне виробництво |
кооперація праці |
професійні
|
Технократичний |
індустріальні |
механізоване виробництво |
машини, що обслуговуються людьми |
відповідність розряду робіт |
Ситуаційний |
інформаційні |
гнучке автоматизоване виробництво |
менеджмент, маркетинг |
висока професійна кваліфікація |
Інноваційний |
науково-технічні |
роботизовано виробництво |
науково-виробничі
цикли
|
науково-технічні кваліфікації |
Логістичний |
глобальні |
гнучке автоматизоване виробництво |
виробниче просування- збут |
своєчасність і якість |
Кадровий потенціал |
демократичні |
система
соціального партнерства
|
ефективна праця |
результативність і якість |
3. Характеристики та параметри трудових
процесів
Процес –
просування, сукупність послідовних дій, явищ для досягнення результатів або
розвитку чого-небудь.
Трудовий процес –
діяльність менеджера, працівника, направлена
на видозміну і пристосування засобів і предметів праці для досягнення цілей
системи.
Принципи
організації трудових процесів:
а) пропорційність
(усі учасники мають однакову трудову здатність,
відсутність затримок процесів і простоїв агрегатів);
б)спеціалізація (форма розподілу праці, відбиває
повторюваність трудових процесів);
в) прямоточність
(відсутність зустрічних потоків елементів праці);
г) ритмічність (характеризує випуск продукції за певний час);
ґ)економічність (раціональне і безвідходне використовування
елементів праці);
д) профілактика (обслуговування трудових процесів для попередження
відмов);
ж) безперервність (попередження простоїв);
з) паралель (поєднання трудових процесів
у часі).
Методи
організації трудових процесів (ОПМ) з урахуванням поєднання
їх в часі:
·
послідовний;
·
паралельний;
·
змішаний;
·
комбінований;
·
синхронний.
1) технологічні чинники праці:
n – кількість
трудових
процесів;
N –
програма випуску;
П – кількість виробів у товарному комплекті;
Qi – трудомісткість i-го процесу;
Rij – кількість j-го виду ресурсів на i-му процесі;
Іij –
інтенсивність споживання ресурсів:
де Т – час
випуску продукції;
Розрізняють 3
групи параметрів (табл. 2):
Таблиця 2 Форми ОПМ
Чинник
праці
|
Технологія |
Агрегатна |
Конвейєрна |
Агрегатно-потокова |
Стендова |
Роторна |
Робото-технічна |
Моторність предметів праці |
періодична |
безперервна |
ритмічна |
без пересування |
неперервна |
поопераційна |
Умова праці |
між пересуван-нями |
в процесі переміщення |
між переміщен-нями |
стаціонарні |
в процесі пересування |
між переміщен-нями |
Засіб
переміщення предметів праці
|
кран |
конвейєр
|
кран |
кран |
обертання |
роботи |
Вид технологічної лінії |
верстати, механізми |
неперервно-потокова |
перервно-потокова |
складальний агрегат, стенд |
неперервно-потокова |
неперервно-потокова |
Контроль якості |
візуальний |
електронно-безперервний |
електронно-періодичний |
на робочих
місцях
|
електронний між перехо-дами |
електронний між переходами |
Застосування |
партійний |
безперервне
масове виробництво
|
серійне |
одиничне виробництво |
масове виробництво |
велике серійне виробництво |
2) просторові:
j= I – m ,
де m – кількість фронту робіт;
І – номер фронту
робіт;
3) часові:
Тц –
час циклу, проміжок часу на випуск готової продукції при виконанні комплексу
процесів;
Тi – тривалість i-го процесу;
Tij – ритм i-го процесу на j-му фронті робіт;
Кi, i+1 – крок процесу, проміжок часу між початками суміжних процесів;
Ai, i+1 – темп процесу,
проміжок часу між закінченнями суміжних процесів.
де F – фундація
часу на виконання замовлення, завдання;
N – програма випуску виробів.
Параметри –
величина, що характеризує властивість процесу, може бути кількісною та якісною.
4. Контроль
якості та ефективності в системі організаційного менеджменту
Контроль –
процес, направлений на попередження проблем і
забезпечуючий досягнення цілей організації шляхом установлення стандартів
праці, вимірювання параметрів процесів, порівняння їх із заданими і проведення
коригувань за відхиленнями.
Напрями
контролю в ОПМ:
·
виконання завдань і робіт виконавцями;
·
якість
роботи персоналу;
·
хід
трудових процесів і дотримання технології;
·
якість і
надійність товарів, що випускаються, продуктів,
·
послуг.
Принципи контролю
менеджера:
1) усування
невизначеності;
2) попередження
криз, неусувних явищ;
3) аналіз відмов, простоїв, помилок;
4) поширення
трудового досвіду;
5) комплексність;
6) широта – на всіх етапах, фазах трудового процесу.
Види контролю:
а) попередній;
б) поточний;
в) заключний.
Якнайповнішою за
обсягом є японська система контролю якості, що
являє собою 7 рівнів:
·
контроль продукції, робіт, послуг;
·
контроль початкової сировини;
·
якість трудових процесів;
·
рівень затрат і витрат;
·
якість системи управління;
·
якість
задоволення потреб;
·
якість
задоволення вимоги індивідуального споживача.
5. Висновки
1.
Організація
праці менеджера є невід’ємною складовою організації трудової діяльності, що
підпадає під вплив ряду чинників, має певні задачі та потребує використання
вдосконалених форм розподілу й кооперації праці.
2.
Основні
принципи, за якими створені елементи системи праці, поєднуються за допомогою
зв’язків (відносин) в управлінні.
3.
Контроль
якості та ефективності в системі ОПМ потребує вимірювання параметрів трудових
процесів та дотримання принципів контролю.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Аверченко
Л.К. Психология управления: Курс лекций. Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т, 2008.
– 256 с.
2.
Беклешов
В.К., Завлин Г.Н. Нормирование научной организации труда. – М.: Экономика,
2008. – 234 с.
3.
Белланже
Лионель. Переговоры: Пер. с фр. – СПб.: Нева, 2002. – 128 с.
4.
Бройдо
В.Л. Офисная техника для делопроизводства и управления. – М.: Филинъ, 2009 –
245 с.
5.
Васильченко
Ю.Л. Механізми часу. – К.: Наша культура, 2008. – 220 с.
6.
Вудкок
М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер (для руководителя-практика). – М.: Дело,
1997. – 320 с.
7.
Гамаюнов
В.Г. Организация труда менеджера. – Харьков: Основа, 2009. – 396 с.
8.
Герчикова
И.Н. Менеджмент. – М.: ЮНИТИ, 2007. – 586 с.
9.
Гибсон
Дж.Л., Иванцевич Д.М., Доннелли Д.Х. Организация: поведение, структура,
процессы: Пер. с англ. – М.: ИНФРА-М,
10.
2006. –
662 с.
11.
Дмитренко
Г.А., Якимчук В.В. Реструктуризация организаций: оценка управленческого и
инженерного труда. – К.: Либідь, 2007. – 112 с.
12.
Довгань
Л.Є. Праця керівника, або практичний менеджмент. – К.: ЕксОб, 2008. – 384 с.
13.
Дон
Фуллер. Управляй и подчиняйся. – М.: Фонд экономики и менеджмента, 2007. – 344
с.
14.
Друкер
П.Ф. Эффективное управление: Пер. с англ. – М.: ФАИР-пресс, 1998. – 506 с.